ВІД ВИДАВНИЦТВА.
Два роки перед смертю автора Видавнича С-ка „Діло” придбала для своєї бібліотеки оцю історичну повість. Не могла її видати відразу з технічних причин — головно через стан рукопису, неприготованого до друку. Юліян Опільський мав характеристичне письмо — засівав сторінки ґімназійних зшитків таким „мачком”, що треба було їх відчитувати поволі та довго переписуючи рукопис на машині.
Склалося так, що повість „Ідоли падуть“, де автор змалював переломову подію: як Володимир Великий приймає христіянство, появляється саме в 950-літні роковини цієї великої історичної події.
Мало хто з наших дослідників цікавився живіше, ніж Опільський померклою добою нашої старовини в її культурних звязках з іншими народами. Дуже скупий історичний матеріял, який маємо з тієї доби, він старався доповнити так, як це робить письменник, що хоче відтворити далеку, мало просліджену добу: уявою, що змальовує нам постаті та, конфлікти дієвих осіб. Відомо, що Ю. Опільський підготовлявся довго до кожної історичної повісти, ставився до своєї праці дуже совісно і не йшов за фантазією там, де міг покористуватися історичними матеріялами. В якій мірі йому вдалося змалювати події та людей, це зможуть найкраще оцінити знавці даної доби.
Читач, що шукає в літературному творі чогось більше, як дійсних подій, головно: цікавої дії, не буде читати цієї повісти тільки з патріотичного обовязку. Сподіваємося теж, що наша молодь, яка має так мало історичних повістей з нашої бувальщини, знайде в останньому творі Ю. Опільського цікаву та корисну лєктуру.
