Сборникъ лѣтописей/Добромильская лѣтопись

Матеріал з Вікіджерел
(Перенаправлено з Добромильская лѣтопись)
Перейти до: навігація, пошук
Сборникъ лѣтописей, относящихся къ исторіи Южной и Западной Руси (1888
Добромильская лѣтопись (Симеон Коростенський) (1700
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
1. Добромильская лѣтопись.
1648 — 1700.

Азъ іерей Семеонъ Коростенский, на той часъ будучи намѣсникъ Добромилски при церкви Рождества Пречистои Дѣвы, на тоижъ церкви сукцесоромъ, тое списалъ, що ся за моего живота дѣяло въ которыхъ лѣтехъ. Почавши отъ року 1648 козацкая война изъ гетманомъ Хмелницкимъ — звоевали по самый Люблинъ.

Року 1649 выляня водъ было барзо велико, же села, дворы, замки ломило.

Року 1651 былъ голодъ барзо велики: жито было по злотыхъ 10, пшениця 12.

Року 1652 повѣтря было по вшистъку Полщи.

Року 1653 попустилъ былъ Господь Богъ звѣря лютого, который люди поидалъ.

Року 1655 знову козаци изъ Москвою Полще воевали, которые и церкви руйновали и свещенниковъ у церквахъ пекли.

Року 1656 Шведове по сами Перемышль звоевали.

Року 1657 по Рождествѣ Христовомъ вуйна Венgерская; с козаками по самий Краковъ звоевали.

Року 1672 Турци Каменецъ Подулски взяли; татарове по самую Вислу спустошили, людий въ неволю побрали.

Року 1674 Поляци въ Хотѣню Турковъ выбили. Бъ тымъ же року голодъ барзо великий былъ: жито было по золотыхъ 14; пшениця по 15; людий барзо сила померло.

Року 1673 Цесаръ турецъкий зе вшистковъ потуговъ Украину бурилъ; Умань и иншии мѣста Украинскии мечомъ і огномъ воевалъ.

Року 1675 Абраамъ баша Збаразски замок изъ фундаменту и Подгайцѣ и инъшии мѣста спустошилъ.

Въ року 1676 Шайтанъ баша войско Полское, и круля, и гетмановъ подъ Журавномъ облегъ и тамъ до часу згоду учинили съ собою.

Року 1680 месеца декеврия дня 18 показалъ Господь Богъ комету барзо великую отъ заходу слонца, которую остролоgове поведаютъ быти на шестъ сотъ и сѣмъдесятъ и пятъ милъ; знову въ рукъ маленка кометка показалася.

Року 1683 вейзоръ турецки из великою потугою по сѣмъ кротъ сто тисячи войска подъ Видьно, мѣсто столечъное цѣсарское спровадилъ и до оного штурмовалъ презъ килка недель, и южъ цале достати малъ, gдыбы было отъ Бога найвышого и отъ Пресвятои Дѣвы обороны не было, котрая и круля полского Іоана третого на то не побудила, котрий изъ войскомъ своимъ и козацъкимъ и цѣсарскимъ вѣкъторию отримали и войско ихъ поразили и подъ Стигольномъ еще люпъшую вѣкторию отримали.

Року 1690 былъ голодъ велики: жито было по золотыхъ 16, пшениця по 20, овесъ по 8.

Року 1693 панъ Янъ Бонавинтура на Краснымъ Красѣнски, воевода Плотски, староста Варшавски, Штумски, Прагненски, Новомески, отрималъ купъномъ маетности Добромилскии Гербуртовскии.

Року 1695, месеца февраля дня 3, татарове сѣмъдесятъ тисячи подъ Ілъвувъ пришли и на тойчасъ великое кровопролитие християнской крови проляли и по иншимъ мѣстомъ.

Року 1698 ксонже Саское, на имя Авъгустъ, коронованый на крулевство польское.

Року 1699 дороgутня была великая: пшениця была по 34, жито по 26; также было и въ року 1700. А въ року 1699 месеця сепътеврия, турци изъ Каменца уступили доброволне, а то для круля Августа, а не для панувъ Полякувъ.

Въ тимже року 1700, месеця февряла дня 12, егомосцъ отець епископъ Премиски, Іннокенти Винницки, пожегнался изъ свѣтомъ ізъ вувторка на середу, дивновъ а праве неслыхановъ пригодовъ: отъ докторскихъ лѣкарствъ, неострожне и неростропне даныхъ, згорѣлъ въ простиралахъ, олейками напущоныхъ, объвиненый.



Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.