О, Боже, мій милий

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

О Боже мій Боже. Галицька поховальна пісня

О Боже мій, Боже
З високого неба,
Вислухай молитву,
Прийми мою душу
До самого неба
А тіло в сирую землю.
Насипте на мені високу могилу,
Травою вона заросте,
Посадіть на мені червону калину,
Весною вона зацвіте.
Будуть до мене пташечки прилітати,
Будуть щебетати мені,
А я не почую,
Буду я лежати
В сирії холодній землі.
Моя домовина — хатина маленька,
А в неї віконця нема.
А я не почую, бо буду лежати
У тій хатині сама. (Сам).
Колись мої ножки по світу ходили,
Так швидко года пролетять!
Колись мої ручки так тяжко робили,
А нині на грудях лежать.
Як опустять тіло в глибоку могилу,
О Боже, який прийшов час!
Я на біль не стану, тільки на суд Божий,
Як прийде судити Бог усіх нас.
Могила висока — це моя хата,
У ній я лиш тілом лежу.
Душею самотній, мов в полі билина,
На Божому суді стою.
Моліться за мене, про це Вас благаю,
Щоб Бог мені зло все простив,
А душу безсмертну
До вічного неба,
Як люблячий батько приймив.

Щ