Привітання життя (збірка)/Подорож літаком

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привітання життя
Богдан-Ігор Антонич
Подорож літаком
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

                                                        ПОДОРОЖ ЛІТАКОМ
Літак, немов змагун, бере розгін,
костричить кострубатий, гострий лоб,
як віл, вдаряє до повітря стін,
іде в повільний гін, пізніш в галоп.

Шалений вітер дме від дужих крил.
Нараз підстрибує, дере муслін
імли та пнеться стрімко в неба схил.

Відштовхуємо землю, наче мяч.
Рев, гуркіт обіймає нас в кліщі.
Залізний круче, перестань, не кряч,
не вий! Ох, Боже, як тріщить, тріщить.

Колеса в хмарах, наче ноги в стремю.
І вихилюся поза край над мряч,
аж серце випаде із рук на землю.