ДИВЛЮСЯ НА НЕБО.
Дивлюся на небо, та й думку гадаю
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилля не дав?
Яб землю покинув і в небо злітав —
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у зірок, у сонця просить,
І в світі їх яснім все горе втопить,
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий, —
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей…
Хібаж хто кохав нерідних дітей?…
Кохаюся лихом, привіту не знаю,
І гірко і марно свій вік коротаю,
Й у горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона…
І на світі гірко! Як стане ще гірше, —
Я очі на небо — мені веселіше,
І в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко-високо літа!
Колиб мені крилля, орлячі ті крилля:
Я землюб покинув — і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо-б полинув
І в хмарах од світу на віки загинув!…
