Струни/Том 1/Зорі

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Для робіт з подібними назвами, див. Зорі.
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Зорі (Микола Костомаров)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Зорі.

Вийду ніччю на могилу, —
Гроби бовваніють,
Погляжу я в ясне небо,
Там зорі зоріють;

Рівним рухом, живим духом,
Вічною красою,
Без упину і без ліку
Плинуть наді мною.

Плинуть зорі в ладнім хорі
Вічними шляхами...
Не нам, не нам, дітям праху,
Любуватись вами!

Нас неволя, наша доля,
На світ породила,
Подражнила свободою,
И не задовольнила...

Світять зорі, як світили
І будуть світити...
А ми, на їх надивившись,
Ляжем в землю тліти..