Гей плину я по Дунаю,
І так си думаю:
Нема красших співаночок,
Як у нашім краю!
Ой нема то, ой нема то, Як наша країна, Там співає співаночки Кождая дівчина.
Наша славна коломийка,
Хоть вона дрібненька,
Вона мила, а все щира,
Мені солоденька.
Як я возьму коломийки Співати-співати, Затужиш ти і заплачеш, Тай станеш думати.
Ой скрипочки із липочки
А струни з барвінку,
Як заграю буде чути
Аж на Україну;
Тепер я собі заграю, Тепер защебечу, А як прийде лиха доля Пташкою відлечу.
Ой калина біло цвіте,
А червоно родить,
Великеє закохання
До біди приводить;
Цвіте тернє, цвіте тернє, Бо коріння має, Хто кохання не зазнавав, Той жалю не знає.
Ой гадав я, милий брате, Що то скрипка грає, А то моя чорноброва По саду співає;
Та гадав я, милий брате.
Що то сонце сходить,
А то моя миленькая
По подвіррю ходить.
Коли моя миленькая По садочку ходить, Видить ми ся, що за нею Біла рожа сходить;
Личко твоє, милесенька,
Краснійше над рожу,
Я тя бідний молоденький
Забути не можу.
А вжеж я ся не дивую, Чому мила красна, Коло неї вчора рано Впала зоря ясна;
Як летіла зоря з неба,
Тай розсипалася;
Мила зорю позбірала,
Тай замаїлася.
Ой видиться, що хмариться, Дощик покрапляє, Ой видиться, що з-укоса Мила поглядає;
Ой видиться, що сердиться
Миленька на мене,
А як гляне — серце вяне
І в неї, і в мене.
Ой не знаю я бідненьла,
Де мій милий дівся,
Якби милий у гай пішов.
Гай би зеленівся.
Не спала я цілу нічку, Уже день біленький, Ой не знаю я де дівся, Мій чорнобривенький.
Половина саду родить,
Половина вяне,
Половина шлюби беруть,
Половина марне:
Половина саду родить, Половина всхнеться, Половина побереться Решта розійдеться.
Ой там в саді зеленая
Трава по коліна.
Ой за добрим чоловіком
Жінка як калина.
Ой там в поли на горбочку Вже трава жовкніє, Ой за лихим чоловіком Жінка помарніє.
Мене мати породила
Темненької ночи,
Дала мені красне личко
І чорнії очі;
Було мені моя мати краси
Не давати,
Тільки було мені, мати
Щастя-долю дати.
Мої милі співаночки
Складані, складані,
Ой деж я вас наскладала?..
Та при моїй мамі;
Та при своїй наскладала,
В чужої забуду,
Мої любі співаночки, —
Я вас не забуду.
