Струни/Том 1/Маркіян Шашкевич
| ◀ Українська мелодія | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Маркіян Шашкевич |
Веснівка ▶ |
|
|
Син Симена, священика, родився 1811 р. в Підлисю, Золочівського повіту, в Галичині. До гімназії ходив у Бережанах, а відтак кінчив теольогічні студії на університеті у Львові.
Прочитавши твори Дубровского, Шафарика, Караджіча й Копітара, а також збірник українських пісень Максимовича та Вацлава з Олеська, зірвав із святоюрщиною, з тою літературною тарабанщиною, якою тоді писали Галичане і повернувся до народньої мови і пісні. Ентузіяст і патріот поривав других з собою. Особливо близькими були до його Вагилевич і Головацький. Їх згірдливо звали «руською трійцею». Ця трійця, не зважаючи на репресії державного уряду й греко-кт. консисторії, стала промощувати шлях національній демократичній ідеї, а разом із тим і народній мові на Галицкій Україні. З проповідниці у перве залунало народнє слово, у відписях стали ходити вірші, подібні до народніх співанок. Та не так легко було добратися до друку. Цензура заборонювала перші збірки молодих Українців-самостійників. Після усяких перепон повелось Шашкевичеві видати 1837 р. в Будапешті першу книжку живою народною мовою «Русалка Дністровая».
Тільки 100 примірників цього збірника віршів, оповідань і розвідок дісталось до Галичини, але й тих 100 книжочок вистарчило, щоб дати почин новому літературнолу й політичному напрямкові. «Русалка Дністрова» мала для Галичини таке значіння, як колись «Енеїда» для Наддніпрянської Україні, — «Прогнала мраки тьмаві»...
Переслідування поліцийні та консисторські, лихий прихід і родинні турботи загнали Маркіяна передчасно в могилу. Умер 1843 р. В пядесятьлітний ювілей смерти поета перенесено його тлінні останки до Львова й поставлено гарний памятник на його гробі, а на горі, котру він так любив за життя, в його рідному селі висипано високій курган.
Шашкевича звуть батьком народнього відродження галицької України.
На літературну ниву виступив Шашкевич 1835, надрукувавши у Львові «Голос Галичан», вірш, який зробив велике вражіння. Жив коротко, бідував тяжко, поетичного талану не вспів розвинути. Але з таких віршів як «Цвітка дрібная», «Бандурист», «Побратимови» та з «Псалмів Русланових» видно (хоч цього наші історики літератури не признають), що Шашкевич був справжній, великий поет.
Література: Коцовський В. Житє і значінє М. Шашкевича, Львів, 1886. Коцовський В. Памяти М. Шашкевича. «Зап. н. т. ім. Шевченка», т. 3. Тершаковець М. Причинки до студій над М. Шашкевичем. «Науковий Збірник». Львів, 1906. Студинський К. Ґенеза поетичних творів М. Шашкевича, Львів, 1909. Огоновський О. М. Шашкевич, його житє і письма, Львів, 1886. Богдан Лепкий. Маркіян Шашкевич. Коломия 1912. Твори в виданню «Просвіти» у Львові.