Струни/Том 1/Мені однаково

Матеріал з Вікіджерел
Для інших версій цієї роботи див. Мені однаково.
Мені однаково.

 Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні,
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісенько мені!

 В неволі виріс між чужими,

І, не оплаканий своїми,

В неволі плачучи умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину,
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
І не помяне батько з сином,
Не скаже синові: «Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись»!

 Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві і в огні
її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені!