Струни/Том 1/Ой зійди, зійди

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Ой зійди, зійди
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Ой зійди, зійди.

«Ой зійди, зійди, ясен місяцю
Як млиновеє коло.
Ой, вийди, вийди, серце дівчино,
Та промов до мене слово».

«Ох, і радаб я та виходити,
Із тобою говорити,
Так судять-гудять вражії люди,
Хотять же нас розлучити.»

«Ой, зійди, зійди, ти зіронько вечірная!
Ой вийди, вийди, дівчинонька моя вірная!

Рада зірка зійти, чорна хмара та наступає;
Рада дівка вийти, та матуся її не пускав.

Ой зіронька зійшла, усе поле тай освітила;
І дівчина вийшла, козаченька та звеселила.

«Ой ти козаче, ти хрещатий та барвіночку!
Хтож тобі постелить у дорозі та постілочку?

«Ой стелиться мені широкий лист та бурковина,
А під голови голубая та жупанина.»