ОЙ ЗІЙДИ, ЗІЙДИ.
«Ой зійди, зійди, ясен місяцю
Як млиновеє коло.
Ой, вийди, вийди, серце дівчино,
Та промов до мене слово».
«Ох, і радаб я та виходити,
Із тобою говорити,
Так судять-гудять вражії люди,
Хотять же нас розлучити.»
«Ой, зійди, зійди, ти зіронько вечірная!
Ой вийди, вийди, дівчинонька моя вірная!
Рада зірка зійти, чорна хмара та наступає;
Рада дівка вийти, та матуся її не пускає.
Ой зіронька зійшла, усе поле тай освітила;
І дівчина вийшла, козаченька та звеселила.
«Ой ти козаче, ти хрещатий та барвіночку!
Хтож тобі постелить у дорозі та постілочку?
«Ой стелиться мені широкий лист та бурковина,
А під голови голубая та жупанина.»
|
