Струни/Том 1/Ой не стелися

Матеріал з Вікіджерел
Ой не стелися.

Ой, не стелися, хрещатий барвінку,
 Та на крутій горі;
Гей, не втішайтесь, злії вороженьки
 Та пригодонці моїй.

Бо моя пригода козацькая врода,
 Як та ранная роса;
Що вітер повіє, сонечко пригріє,
 Роса на землю впаде;
Так моя неслава, людська поговірка
 Марно пропаде.

Наїхали пани й жиди орендарі
 Воли і вози забірать;
Гей беріть же ви всю худобеньку,
 Не маю вам що казать.
А як жив буду, то все то здобуду,
 Воли і вози закуплю:

Мережені ярма, тернові занози
 Щеж бо і сам я пороблю.
На людськую славу й тую поговірку
 Ще раз у Крим ізхожу;
Повні вози соли, повні мажі риби
 Ще до дому привезу.