Струни/Том 1/Ой по горах

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Ой по горах
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Ой по горах.

Ой по горах та сніги біліють,
По долинах усе цвитуть маки.
Ой тож не маки, то наші козаки,
Що у неділю на службу забрали.
Ой у неділю, та до схід сонця,
Сіла мати та у віконця;
Кличе свого сина, сина Запорожця!
«Іди, сину, та до домоньку,
Змию тобі та головоньку».
«Ой змий, мати, та своїй дочці,
Ой своїй дочці, та шинкарочці.
Мені змиють дрібні дощі,
А провіють вітри буйні».