Струни/1/Про Швачку

◀ Чудо Матері Божої в Почаєві

Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Про Швачку

Гей не дивуйтесь ▶

Про Швачку.

Ой на козаченьків, ой на Запорожців
 та пригодонька стала:
Ой у середу та й у обідній час
 їх Москва забрала.
Ой крикнув Швачка та на осаулу:
 «Із коней до долу!
Ох і не даймося, панове молодці,
 ми Москалям у неволю!»
Ой наперед Швачку із осаулою
 до купи звязали.
Ох і звязали і попарували
 і на вози поклали,
Із Богуслава до Білої Церкви
 їх у неволю забрали.
Ох, а деж ваші, панове молодці,
 та воронії коні?
Ой, нашії коні в пана на припоні,
 а самі ми в неволі!
Ох, а деж ваші, панове молодці,
 та срібнії узди?
Ой, нашії узди в конях на занузді,
 а самі ми у нужді!
Ох, а деж ваші, панове молодці,
 та ясненькії списи?
Ой, нашії списи у пана у стрісі,
 а самі ми у лісі!
Ох, а деж ваші, панове молодці,
 гримкії рушниці?
Ой, наші рушниці в пана у світлиці,
 а самі ми в темниці!
Ох, а деж ваші, панове молодці,
 голубії жупани?
Ой, наші жупани поносили пани,
 а самі ми пропали!
Ох, а деж ваші, панове молодці,
 чоботи сапянці?
Ой, наші сапянці відібрали райці
 та у неділеньку вранці!
Ох, пішлемо галку, ох пішлемо чорну,
 а до Січи рибу їсти.
Ох, нехай донесе, ох нехай донесе
 та до кошового вісти.
Ох, ужеж галці, ох ужеж чорній
 та назад не вертаться:
Ох, ужеж нам, панове молодці,
 із кошовим не видаться!

 (Куліш «Записки о юж. Р.», I.)