Струни/Том 1/Півень і перлинка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Півень і перлинка (Леонід Глібов)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Півень і перлинка.

Під тином Півень, біля хати,
Знічевя смітник розгрібав
І квокчучи там дещицю клював, —
Наїдку не було, а так — аби клювати.
У сміттячку углядів якось він
Блескучу, кругленьку Перлинку,
І дорогу таку новинку
Узяв та й викинув під тин.
«Не хочу я таких дурних новинок»,
Промовив він: «нащо здалась вона?
За жменю цих цяцькованих Перлинок
Не дяв би я і зернятка пшона, —
Нехай дурний індик ковтає».
Так недотепа-неборак
Ганьбуе те, чого не знає,
І думає, що добре так.