Струни/Том 1/Пісня, що по нещастю живучі на світі співають

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Пісня, що по нещастю живучі на світі співають
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Пісня, що по нещастю живучі на світі співають.

Ой горе, горе на сім світі жити!
Боронь Боже смерти, —
Буде Бог судити.
Як чоловік здоров, то всяке кохає;
А при лихій годині — його і рід цурає.
А як при добрій годині — купи, побратими,
А при лихій годині немає і родини;
А мати старая із жалю умірала:
«Діти-ж мої, діти! я вас годувала!...
Як-то трудно камінь глодати,
То так то трудно дітей годувати!»
А діти на тоє — ніт, німало не вважають,
Та єще хуже отця і матку
Словами вгорчають.
Кого Бог злюбить, того і награждає,
А за отця і за матку син Божий скарає.
— «Колиб ми могли у небі проживати,
Булоб же нам отця і матку не зневажати.
Колиб могли ми у небі пробувати
Булоб же нам отця і матку да не вгорчати!»
 Ой, Ісусе, Ісусе Назарянський!
Утішай і помилуй народ християнський!
 Ой, Ісусе, Ісусе крижуваний!
Утішай і помилуй увесь мир православний!