Струни/Том 1/Реліґійні та моралізуючі вірші

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Реліґійні та моралізуючі вірші
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Реліґійні та моралізуючі вірші.

Крім бандуристів і кобзарів єсть на Україні чимало лірників. Кобза і ліра два цілком не подібні до себе струменти. Кобзар перебірає пальцями по струнах, надавлює їх, торкає і добуває таким чином звуки, — грає. Лірник одною рукою перебірає пальцями по клявішах, а другою крутить корбу, щоб пустити в хід круглий смичок, котрий видає звуки. Кобза нагадує гарфу й гітару, а ліра має голос придавлений і скрипливий. Вона не спосібна передавати crescendo, diminuendo-fermatto, вона тільки прискорює, або припізнює темпо.

Кобзарі співають лицярські пісні, думи старшого і пізнішого походження, а також ліричні та гумористичні вірші, лірницький репертуар куди вущий і не так високо вартний. Найцінніші лірницькі пісні — це псальми і моралізуючі вірші.

Псальми, себто духовні пісні в честь святих, дуже часто старого походження, але здебільшого нової обробітки, продукти василіянських монахів та київських студентів і семінаристів.

Моралізуючі вірші, про «Кривду й Правду», про «Блудного сина», про «Страшний Суд» і т. д. мають також свою літературну вартість.

На Галицькій Україні лірники співають найчастіше «Про сирітку» та «Про знесення панщини», а в своїм замкненім кружку також веселі, сороміцькі, часто-густо дуже цинічні співанки.

Тут ліра геть виперла бандуру і що лиш останніми часами, головно завдяки Гнатови Хоткевичеви Галицькі Українці стали цікавитися бандурою.