Струни/Том 1/Слово о полку Ігоревім/Перша битва

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПЕРША БИТВА.
 

А в пятницю рано вранці
Час крівавої розправи.
Потоптали всіх поганців,
Стрілами пішли по полю,
Красних бранок Половчанок
Занімаючи в неволю.
Брали злото, паволоки,
Дорогії оксамити,
Опанчами, кожухами
Почали мости мостити, —

По болоті опанчами,
По грязюці кожухами,
Всяким крамом половецьким,
Половецькими міха́ми.
А червоний стяг і чілку.
Срібний спис і білу фану
Хороброму Ігореви
Святославичеви дано.
Гей дрімає військо в полі.
Гей дрімає вже на добре!
Да̀леко воно загналось —
Ольгове гніздо хоробре.
Не вродилось для обиди.
Ні для кречета в пустини,
Ні для тебе, чорний круче.
Препоганий Половчине!
Ґза біжить вже сірим вовком
На великий Дон без впину,
А Кончак йому слід править
В половецькую країну.

(Переклад Василя Щурата).