Струни/1/Слово о полку Ігоревім/Погром

Струни. Том 1. Слово о полку Ігоревім
під ред. Богдан Лепкий
Погром (Тарас Шевченко)

ПОГРОМ.

Сперед світа до вечора,
А з вечера до досвіта
Летять стріли каленії,
Брязчать шаблі о шеломи,
Тріщать списи гартовані
В степу, в незнаємому полі,
Серед землі половецької.

Земля чорна копитами
Поорана, поритая.
Кістьми земля засіяна,
А кровію политая.

І журба-туга на тім полі
Зійшла для руської землі.

Що гомонить онтам, зичить
У досвіта? То повертає
Той Ігор військо на пригоду
Тому Буй-Туру Всеволоду.

І бились день,
І другий бились,
Та коло полудня на третій
Поникли Ігореві стязі.

Оттак на березі Каяли
Брати різнились, бо не стало
Крови — вина!
Допирували
Хоробрі Русичі той пир —
Сватів упоїли
Й самі простяглися
За землю руськую.
Хилилась
І слалась плачучи трава,
Високі гнулись дерева̀ ,
До долу гнулися, журились.

(Переспів Тараса Шевченка).