Струни/Том 2/Борис Грінченко/До праці

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 2 під ред. Богдан Лепкий
До праці (Борис Грінченко)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
До праці.

Праця єдина з недолі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Годі лякатись! На діло святеє
Сміло ми будемо йти.

Праця єдина нам шлях уторує;
Довгий той шлях і важкий,
Що аж до щастя і долі прямує, —
Нумо до праці мерщій!

Праця не згине між людьми даремне,
Сонце засвітить колись;
Дякою нас тоді люде згадають, —
Нум же до праці берись!

Хоч у недолі й нещасті звікуєм, —

Долю онукам дамо.

Ми на роботу на світ народились
Ми для борні живемо.

Сміливож, браття, до праці ставайте:
Час наступає — ходім!
Дяка і шана робітникам щирим,
Сором недбалим усім!

Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2. Зображення №3.png