Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див.
Филипович .
Афанасій Филипович , Афанасій Берестейський , також Атанасій Филипович (бл. 1595, Берестя — 5 вересня 1648, Берестя) — релігійний діяч Речі Посполитої , письменник -полеміст, священник Київської митрополії . Вважається святим в низці православних церков.
З твору «Діяріуш», 1646 р. [ ред. ]
Нема вже вольності і за гроші[1] .
Бути не може, аби багато вір мало бути добрих[1] !
Убогих нещастя — панам жарти[1] .
Не винен король, коли хтось у духовній справі блудить[2] .
А хто замішання в домі повинен заспокоїти, коли не господар, особливо добрий, чулий у своїх повинностях[2] ?
Нехай кожен на своєму боці, як собі вподобав і заслужив, при тому й зостається: благословенний — при правиці, а проклятий — при лівиці[3] [2] .
Неслушно-бо панові, бувши таким справедливим з натури і з особового дару Божого, мішатись у справи несправедливі[2] .
Війська, супротивні Богу, з наказу і спорядження його, ще не бачачи ворога, самі поріжуться через незгоду свою[2] .
Невитворна віра є фундаментом кожному на збавлення, коли на добрій волі людській заснована[2] .
Як син не може народити собі батька, так і менші благословити старшого, але власне батько народжує сина, а старший благословить молодшого[2] .
Пишний і немилосердний не дізнає милості від всемогутнього Бога[2] .
Кожному злочинцеві, хоч би й найдовше діяв, прийде ганебна розплата[2] .
Немає в Божій всесильній доглядності нічого минулого , нічого майбутнього , все своє він у своїй присутності має[2] .
Людина з натури порожнювати не може[2] .
Лисиця з вовком покумалися. Коли пішли по здобич, вовк сказав: «Кумо, наполовину поділимося, але що моє і твоє, я однаково з’їм![2] »
Що за щастя бути господарем у розладнаному домі і паном у свавільному царстві[4] ?
Світ духовний — вічний, а світ мирський — дочасний[4] .
У світі відтак невиднім — влада вічна, у світі ж видимім — влада дочасна в особах дочасних людей[4] .
Знати треба й таке, що є Бог добрий, згоди, і є також Бог злий, незгоди. Згода — в особах рівних, незгода — в особах нерівних[4] .
Правдивий Бог — вічно добрий, а неправдивий — вічно злий; злий розпорошує марнотравно, а добрий збирає пристойно[4] .
Примітки [ ред. ]
Джерела [ ред. ]
п • о • р Полемічна література Представники Основні праці