Резолюція Ради Безпеки ООН A/RES/60/7 (2005)
| ◀ Резолюція Ради Безпеки ООН A/RES/60/6 (2005) | Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/60/7 |
Резолюція Ради Безпеки ООН A/RES/60/8 (2005) ▶ |
|
Генеральна Асамблея,
підтверджуючи Загальну декларацію прав людини, в якій проголошується, що кожна людина повинна мати всі права і свободи, закладені в ній, без будь-якої різниці щодо раси, релігії чи іншого положення,
посилаючись на статтю 3 Загальної декларації прав людини, де йдеться про те, що кожна людина має право на життя, свободу і особисту недоторканність,
посилаючись також на статтю 18 Загальної декларації прав людини і статтю 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, згідно з якими кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії,
з огляду на те, що основний принцип Статуту Організації Об'єднаних Націй - «позбавити прийдешні покоління від лих війни» - вказує на нерозривний зв'язок між Організацією Об'єднаних Націй і тієї безпрецедентною трагедією, якою стала Друга світова війна,
посилаючись на Конвенцію про попередження злочину геноциду і покарання за нього, яка була прийнята з метою уникнення повторення актів геноциду, подібних до тих, які були здійснені нацистським режимом, посилаючись також на преамбулу Загальної декларації прав людини в якій мовиться, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства,
беручи до уваги той факт, що шістдесята сесія Генеральної Асамблеї проходить через 60 років після розгрому нацистського режиму,
нагадуючи про двадцять восьму спеціальну сесію Генеральної Асамблеї, унікальному заході, який було проведено в ознаменування шістдесятої річниці визволення нацистських концентраційних таборів,
віддаючи належне мужності і самовідданості, виявлені солдатами, які звільнили концентраційні табори,
підтверджуючи, що Голокост, який призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших меншин, завжди служитиме всім людям застереженням про небезпеки, в основі яких є ненависть, фанатизм, расизм і забобони,
1. постановляє, що Організація Об'єднаних Націй оголосить 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, який буде відзначатися щорічно;
2. настійно закликає держави-члени розробити просвітницькі програми, завдяки яким майбутні покоління засвоять уроки Голокосту, щоб сприяти запобіганню майбутніх актів геноциду, і в зв'язку з цим високо оцінює діяльність Цільової групи міжнародного співробітництва з питань просвіти, пам'яті і дослідження Голокосту;
3. відкидає будь-яке заперечення Голокосту - чи повне чи часткове - як історичної події;
4. висловлює вдячність тим державам, які активно сприяли збереженню місць, що використовувалися як нацистські табори смерті, концентраційні, примусово-трудові табори і тюрми під час Голокосту;
5. беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, обумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце;
6. просить Генерального секретаря заснувати програму просвітницької діяльності під назвою «Голокост і Організація Об'єднаних Націй», а також вжити заходів щодо мобілізації громадянського суспільства з метою збереження пам'яті про Голокост та просвіту з пов'язаних з цим питань, для того щоб допомогти запобіганню майбутніх актів геноциду, представити Генеральній Асамблеї доповідь про заснування цієї програми протягом шести місяців після прийняття цієї резолюції і представити доповідь про здійснення цієї програми на її шістдесят третій сесії.
42-те пленарне засідання
1 листопада 2005 року