На конику проізджае,
На сонечко поглядае,
Чи високо сонце зходе?
Чого мила смутна ходе?
Видно іі по личеньку,
Що не спала всю ніченьку,
Видно іі по білому,
Що журилась по милому.
Коло річки, коло броду
Пило два голуби воду,
Вони й пили й воркотіли,
Знялись въ парі й полетіли.
Крилечками стрепенулись —
Всі любощі спомъ янулись,
Ви любощі, ви розлуки,
Гіркая печаль болізнь.
Ви любощі, ви розлуки,
Гіркая печаль — болізнь:
Одъ болізни люде знають,
Відъ любощівъ помірають.
