Сторінка:Ballinoi ukrainsky 1863.pdf/84

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Та нема жъ мого миленького,
 Та нема жъ мого пана,

Та вжежъ моя постіль біла
 Пилочкомъ припала.


Та нема жъ мого миленького,
 Та нема жъ мого сонця,

Та вжежъ мині надокучило
 Сидячи въ віконця.


Гей изъ-за гори, изза кручи
 Скриплять вози йдучи,

Вози скриплять, ярма риплять,
 Воли ремигають.


По переду мій миленький
 Въ сопілочку грае,
Сопілочка зъ барвіночка
 Калинове денце, —
Вийди жъ мила чорнобрива
 Потішъ мое серце!