Голубку назвавъ
Вінъ дружиною.
Принісъ до дому,
Пустивъ до долу,
Насипавъ пшениці,
Поставивъ водиці.
Пшениці не дзюба
Водиці не пъе,
Та підъ ожину
Плакати иде.
— Ой голубе сивъ,
Колибъ ти оживъ
Хочъ би ти не чувъ,
Аби живий бувъ:
Я-бъ твоі крила
Позолотила
Я бъ твоі очиці
Накарувала,
Тебе самого
Намаювала,
Намалювала
На стіні прибила,
Ой на тій стіні,
Де сидіть мині,
На тій кроваті,
Де спочивати.
