Калино-малино, чому почорніла?
Чи вітру боісся, чи дощу бажаешъ?
Я й вітру боюся и дощу бажаю;
Кого вірно люблю, зъ тимъ и уміраю.
Ой умру я, мила, а ти будешъ жива,
Не забувай, мила, де моя могила.
А моя могила край синёго моря;
Полягли любощі и щира розмова!