Ой, бjда менj, бjда
Зъ чорними бровами!
Ой, куда менj, куда
Дjватися зъ вами?!
Часто, часто въ горj я
Долю проклинаю:
Вjдчого̀ жъ бjда моя? —
Чорнj брови маю!
Брови, брови! Въ радjсть ви
Рjднимъ и чужому;
Тjлькj горечко вjдъ васъ
Менj, молодому!
Охъ, наскучила менj
Вкрай за брови плата:
Тjлькj зъ хати — тутъ гляди,
Де́ взялись дjвчата!
И безъ горя — горе тутъ
Вродиться зъ тоскою,
Якъ дjвчатонька почнуть
Жартувать зъ тобою!
Охъ, дjвчатонька, мене́
Ваша ласка муче!
Молодого зажене
У лjса дремучj!
Не люблю я васъ за те,
Шо въ васъ тjлькj й мови:
Шо у мене-козака
Дуже чорнj брови....
Знайте жъ, милj, не для васъ
Рjднj я кохаю,
Не для васъ я жоднiй часъ
Кудрj завиваю!
