Туди мои очj, туди моя думка,
Де ти живешъ, Галю, сердешна голубка!
Одъ раннёго-ранку до пjзнёи ночи
Я плачу безъ тебе, и виплакавъ очj:
А ти мого горя не чуешъ й не знаешъ!...
Ой, якъ болить серце, якъ тѐбе згадаешъ!!
Дарма̀ пъялю очj далеко за гори:
Коханки не бачу! — за те жъ люте горе,
Мовъ тая гадюка, коло серця въеться.....
Ой, якъ ёму тяжко! Ой, якъ воно бъеться!!
Дарма топлю очj въ край-небо блакитне:
Усjмъ воно ясне, ласкаве, привjтне;
По ёму такъ пишно марнiй мjсяцъ бродить
И тисячи-тисячъ за имъ зjрокъ ходить.....
Вjдъ ёго жъ на мене недолею вjе!
Якъ гляну въ край-небо — серденько занiе,
Останнюю радjсть вjдъ мене одгонить,
Туманить очjцj, горемъ душу томить:
Бо тамъ, за горою, дѐ зjронька сяе, —
Бо тамъ моя мила-голубка витае;
Закрилась вjдъ мене и небомъ, горами —
А я тутъ зостався зъ тоскою, зъ слjзами!...
Туди жъ мои очj, туди жъ моя думка
Де ти живешъ, Галю, сердешна голубка!...
