Цю сторінку схвалено
З цього виходить, що при даних умовах найважливішим заходом до збільшення врожайности є угноєння, а оброблення одсовується на друге місце. Найкращі-ж наслідки будуть тоді, коли землю й угноюється, й оброблюється як слід. В такому разі проти невгноєного петрівчаного пару буде зайвих на десятині пудів
| Озіме жито | Вівса | Разом | |||
| Зерна | Соломи | Зерна | Соломи | Зерна | Соломи |
| 74 | 170 | 19 | 32 | 93 | 202 |
Очевидно, що угноюючи землю, ми можемо збільшити врожай дуже. Але з огляду на те, що гною майже завжди в господарстві не вистачає, виникає питання, чи не можна його чим небудь замінити. Виявляється, що коли не зовсім, то в значній мірі гній можна замінити такими угноєннями, як суперфосфат та томасівка, що їх дається стільки, щоб з ними попало в грунт 4 пуди фосфорового квасу на десятину[1]. Пе-
- ↑ Рослина для свого росту, як дознано, потрібує 7 річевин: азоту, фосфору, калію, кальцію, сірки, заліза й магнію. У грунті найчастіше не вистачає перших трьох, цеб-то азоту, фосфору й калію. Недостача кальцію буває рідше; що-ж до сірки, заліза й магнія, то рослина потрібує їх не багато. Щоб поповнити у грунті запаси азоту, фосфору або калію, кладуть у грунт мінеральні угноєння, цеб-то такі солі, в яких є зазначені матеріяли. Суперфосфат і томасівка мають в собі фосфоровий квас, а крім того ріжні підмішки, що не мають значіння гною. Щоб дізнатися, скільки треба взяти суперфосфату чи томасівки, щоб у них було 4 пуди фосфорового квасу, треба знати, скільки його має угноєння на %%. Коли, скажемо, маємо суперфосфат, в якому 18% фосфорового квасу, а в грунт треба внести 4 пуди цього квасу, то поділивши 4 пуди (160 фунтів) на 18 і помноживши на 100, матимемо 22 пуди 9 фун. суперфосфату, що при цих умовах треба покласти в грунт. (Перекл.).
