Сторінка:Іван Мулярчик. Жнива доспіли (1917).pdf/8

— 6 —

Та любов моя
То любов щира,
Хоч повна горя
Та не зрадлива.

———O———

ЛЇКАР.

Над хорого ложе
Лїкар схилившись
І усьміхнувшись
І з легонька дуже: —

 Як чуєш ся нинї, —
 Нїчо не болить?…
 О, ти встанеш скоро —
 Меш здоров ходить…

Й поглядом спинившись
На блїдім лицю,
Устами в сьміхнувшись
Та з смутком в серцю.-.-.

———O———

ПСАЛЬМА.

Ми не бачим і не знаєм…
Немов серед ночи
Ми блукаєм і на дармо
Виглядаєм очи —