Не підіймається рука списать Усі оті нечувані знущання; Та сльози щирії з очей біжать І рвуться з серця щирії зідхання. Доместіко! Тебе я все співать Готов. Не май же жалю ні кришинки! В здоров'ю дай і в смаку поживать Твої кишки, ніжки, ковбаси й шинки!
