V
Життя і страждання і спіймання і смерть і муки і прославлення преподобного Селедія.
Скривати тайну царськую
Потрібно і конечно,
Бо як її розпапляєш,
Загинеш набезпечно.
Та крити Божії діла
Негарно, навіть грішно;
Не скриєш Божої хвали,
Лиш сам загинеш вічно.
То й я, лякаючись судьби
Раба, що на розробок
Повірений йому талант
Без діла скрив у сховок,
Бажаю оспівати вам,
Що стане духу мого,
Життя, страждання, муку й смерть
Селедія святого.
Хто були родичі його,
В якій жили країні —
Незвісно; сам він змалку жив
У водяній пустині.
На вічний взір аскетам всім
Не їв він хліба й м'яса;
П'явки і хроби водяні —
Його вся страва ласа.
|
