Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/125

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
II
 
1

В шинку шумить, в шинку гуде,
Аж гомін геть селом іде.
І не питайте, що це є:
Старий Пазюк горілку п'є.
Вже третю ніч він п'є ось так,
Та не гадай, що він піяк.
Він буде ще три ночі пить
І ані цента не платить.
О, бо Пазюк розумний дід,
З кропиви він збирає мід:
Він у селі над всіх моцар,
Бо він собі багач-лихвар.

І не гадай, що за процент
Він п'є й не заплатить і цент!
Ось глянь у корчму. За столом
Сидить Пазюк, співа псалом,
Бо він письменний — знай і це!
І Бога в серці має все.
Він бороду на руку спер,
І сиві очі в двері впер,
Волосся сиве і густе
Лице вкрива його товсте,
А голос дзвінко, мов із блях,
Гукає: „Господи воззвах!“

А обік нього кум сидить
І Пазюку в лице глядить,