Ця сторінка ще не вичитана
Лікар Покинув в соромі, в нужді та в горі? Євгеній О, ні! Як спіла вишня не росте, Так і вона ніщо більш не бажає, Бо має те, чим жизнь нагорожае. Лікар Говориш ти загадками крутими! Та де ж вона? Де ж нам Ті найти? Євгеній А ти говориш наче до дитини. А де вона, я знаю так, як ти. Лікар Євгеній, годі ж жартами пустими Збувать цю річ. Вже близько до мети. Скажи всю правду! Де вона, мій друже? Він все готов простить! Євгеній Мені байдуже. І він веселу пісню засвистав. Байдужно відвертались секунданти. Ось поїзд свиснув, загудів і став. „Готові ви, панове? Ну, avanti 11 Так, щоб ніхто уваги не звертав На себе тут. А зараз при шлябанті Стежина в ліс. За мною! А за двадцять Мінут вже будемо назад вертаться". 1 Вперед. 184
