Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/215

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Сучасна приказка. Ви чули ту пригоду? В часи розливу рік Попав у бистру воду Нещасний чоловік. В глибокім вирі б'ється І тоне вже туй-туй, До кума, що на мості, Кричить: „РятуйІ Рятуй!“ А кум, що на поруччя Поважно лікті спер, Глядить критично: „Втоне, Чи вирне ще тепер?“ Вкінці махнув рукою І мовив лиш одно: „Не тратьте, куме, сили, Спускайтеся на дно“. Гай, гай! Таких кумів нам Не два, не три, не п'ять В життю що дня, що хвилі Приходиться стрічать. Ти в горю, нужді б'єшся, Мов риба у саку, Працюєш, тачку тягнеш, Мов панщину важку; Тут сумнів мучить душу, Що місце, то боляк,— А він лиш критикує: ,ДДе зле“ і „Це не так!“ За поміч і пораду 206