Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/223

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Як там у небі? Два панотчики гарненько Попразникували, Та й удвох собі при чарці Ніччю розмовляли. Розмовляли цеє, теє, Чого серце повне, А як світське перебрали, Нумо про духовне. „От Письмо Свят* не пише І не знають люди, Як то праведним по смерті Там у небі буде. «Ані око не видало, Не чувало вухо»— Це, сказать тобі по правді, Трохи темно й сухо. „Я собі міркую грішний— Прости гріха, Боже,— Те, за що тут всякий б'ється Й осягнуть не може. „Те братерство, однодушність, У якій всі люди Зіллються в найвищу спільність Ось що в небі буде“