Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/340

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

VIII Я не тебе люблю, о, ні, Моя хистка ліЛее, Не опенька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що мов дзвінок Мою бентежить душу, І не твій хід, що кожний крок Відчути серцем мушу. Не ті вуста, з котрих вже я Не вчую слова ласки, Не вид, в котрім душа твоя Видніє вся без маски. Не стать твою, не скромний стрій, Котрим вона вповита, Не гармонійний вигляд твій, Мов пісня сумовита. Я не тебе люблю, о, ні, Люблю я власну мрію, Що там у серденьку на дні Від малечку лелію. Все, що дало мені життя, В красу перетопляв я, І всю красу, весь жар чуття На неї перелляв я. 55