Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/362

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Лиш біль страшний, пекучий в серці там Все заповнив, усю мою істоту. Лиш біль і це страшенне: бам, бам, бам, А сліз нема, ні крови ані поту. І меркне світ довкола, і я сам Лечу кудись в бездонну стужу й слоту. Ридать! кричать! — та горло біль запер. Вона умерла! — Ні, це я умер. 77