Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/493

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

„Поміркуй: лукаЕСтво й зради убивають правдомовність, а в кого затруте серце, той отрутою плює. „Батьку, батьку! Люте горе вже калічить наші душі; вовченята, хоч беззубі, вже повзають серед нас! „Батьку, батьку! Від ударів гнуться наші чола й спини, і отрутою страшною накипає нам душа! „Покажися тут між нами, як старий борець незламний! Один вид твій нас похилих напростує, покріпить. „Слухай, рідна Україна, стара мати-жалібниця голосом плачливим кличе своє любеє дитя. „Время йде на неї люте, перехресная дорога перед нею — хто покаже, яким шляхом їй іти? „Не згордуй же цим благанням! Поспішай спасати матір! Може голос твій і ум твій все поверне на добро“. Л на верхнім боці карти припис був: ..Посланці наші ждуть на відповідь до завтра, — завтра будуть на скалі“. 208