Ф о р к і я д а. Бо й з мене похід той, з кретянки вольної, Невольницю, рабу довічнюю зробив. Г е л є н а. Він ключницею зараз тут тебе зробив, Тобі повірив дім і скарби всі свої. Ф о р к і я д а. Котрі ти кинула, щоб в пишний Іліон Майнуть, безмежні розкоші любовні пить. Г е л є н а. Мовчи про розкіш! Надто бо безмежний біль На голову й на грудь мені зваливсь за це. Ф о р к і я д а. Та кажуть, ти подвійним образом була: У Трої і в Єгипті бачили тебе Г е л є н а. Не плутай ще бриднями баламутний ум! Уже й тепер не знаю, хто я справді е. Ф о р к і я д а. Та, кажуть, з Гадесу понурого й Ахіль З любовним жаром ще до тебе прилітав, В життю тебе кохавши в перекір судьбі Г е л є н а. Це тінь моя злучилась з тінею його; Це сон був, адже видно це із самих слів. Щезаю, тінню роблюся сама собі. Паде зомліла в обійми дівчат із хору. 11 У Стезіхора, а за ним у Евріпіда, знаходимо таку лс* генду, що Паріс завіз до Трої тільки привид Гелвни, а її саму заніс Гермес до Єгипту. - У трагіків знаходиться слід переказу, що Ахіль любив Гелену і сходився з нею ще коло Трої у сні. 127
