Знести не вміє супокійно. Все перемиться Завзято одна з одною, а з цею всі; Лиш в горю й болю в один тон ви репете И смієтеся. Мовчіть тепер і ждіть, який Візьме рішинець пані для себе й для нас. Г е л є н а. А де ж ти, Питоніссо, чи як звешся ти 1? Вкажися з цих склепінь понурого замка! Чи ти пішла, щоб дивного володаря Звістить про мене, щоб приняв нас ласкаво? Прийми подяку і веди мене, як стій! Кінця блукання, супокою прагну я. Провідниця хору. Даремно, пані, роздивляться навкруги! Пропала та погана відьма, може там Лишилася в тій млі, що нею ми сюди, Не знаю як, без ходу швидко надійшли. А, може, де непевно блудить в закрутах Оцього дивно з многих зшитого замка, Шукає пана, щоб по панськи нас вітав. Та глянь, вверху вже чути рух з усіх боків: У хідниках, при вікнах, брамах купа слуг Снується живо, метушиться там і сям; Значить, готуються приняти гарно нас. Хор. Відлягло від душі! О, глядіть! О, глядіть! Як чемнесенько йде, помалесеньку в такт Молоденьких хлоп'ят впорядкований ряд, І похилені соромно лиця! Та на чий же наказ наближавсь до нас Цей чудовий народ молодих юнаків У тім стрійнім ряді і в тій ранній красі? 1 Питонісса зам. Пітія, ворожка. Гелена не знає, nv кликати Форкіяду. 140
