Ту руку, що мене до себ£ горне. Втверди мене співвладником твоєї Безмежної держави, і здобудеш Собі слугу, поклонника і захист. Г е л є н а. Багато дива бачу тут і чую! Здивована, питаться б рада много. Та виясни, чом того мужа мова Так дивно й любо в слух мені вдаряла? Здається, тон підлажуєсь до тону, А як до слова слово притулилось, Приходить інше і пеститься з першим. Ф а в с т. Коли тобі так люба наша мова, О, то сподобавсь напевно й спів, І ухо й душу врадує додна. Та найпевніше: спробувати зараз; Розмова вабить, виклика музику. Г е л є н а. Так гарно промовлять навчи мене. Ф а в с т. Це легко: най із серця річ плине. Як дивна туга наповняє грудь, Оглянься і спитай — Г е л є н а. з ким в парі буть. Ф а в с т. Тоді ні взад, ні вперед дух не пляше, Лиш теперішність — Г е л є н а. то є щастя наше. 148
