Ця сторінка ще не вичитана
Г е л є н а. Щоб дать людське щастя людям, їх любов парує двоє, Та для божеської втіхи Творись з них чудове „троє“. Ф а в с т. Все тут стрійно, гармонійно: Ти моя, а я є твій; Всі ми злучені постійно, Коб лиш довго в злуці тій! Хор. Ох, та певно ж батько й мати З цього хлопця много втіх Довго будуть зазнавати. Ми щасливі щастям їх. Е в ф о р і о н. Дайте скакати, Дайте туляться! Ген там в повітря Вольне підняться Рве мене туга, Кортить мене! Ф а в с т. Звільна, о звільна! Не забувайся. Впадку, припадку Остерігайся, Бо син наш любий В гріб нас вжене. Е в ф о р і о н. Ні, не стерплю тут Довше принуки; Пустіте кучері, 161
