А Феб, що нам прислав цю ворожбу, Хай буде лікар наш і порятівник! Народ 1 жерці відходять. ЯВА ТРЕТЯ Хор входить на сцену; Едіп у глибині сцени Хор. О, Зевса милозвучна мово, Що з позолочених хором Пітона в Теби принеслася, Скажи, що ти віщуєш нам? Холоне серце, дрож тривоги Мене проймає. О, Пеане, Делійський лікарю святий! Перед тобою тремтячи Я жду, що зараз ще мені, Чи по якімсь часі, відслониш? Скажи мені, богине Фамо, Дитя надії золотої! Тебе зву першу, Зевса доню, Безсмертная Атено, й враз Опікунку землі цієї Твою сестрицю Артеміду, Що на блискучому престолі На ринку круглому1 сидить; Прошу й тебе, далекострільний Фебе! Явись ти, трійце, що від смерти Людей борониш! Та ж колись, Як тучі пагубні неслись На город наш, ви відвернули Пожар заглади добротливо. Прийдіть, прийдіте ж і тепер 1 1 Статуя Артеміди стояла серед круглого ринку В бах (І в. Ф р.).
