Ця сторінка ще не вичитана
Його спитавши, можна би найліпше Про це дізнатись. Е ді п. Я й про це подумав І вже зробив це. Як лиш вість приніс Креон, я двох послів післав по нього; Дивуюсь лиш, що ще їх тут нема. Хор. А прочі вісті, знать, пусті, замерклі. Е д і п. Які це вісті ? Важне кожне слово. Хор. Мовляв, якісь його прохожі вбили. Е д і п. І я це чув, та де ж візьмеш ти свідків? Хор. Ну, як лиш крихта в нім страху лишилась, То як лиш вчує твій проклін — не встоїть. Е д і п. Хто діла не боявсь, той не злякаєсь слів. Хор. Та є такий, що вислідить його. Ось божого вже віщуна ведуть! Це одинокий чоловік, в котрім Живе ще правда! 248
