ЯВА П'ЯТА. Хор. Хто це, на кого пророцька Ця дельфійськая скала Невимовне, дивовижне Вбійство теє завдала? О, нехай же якнайшвидше На вітроногих скакунах Він біжить від нас у безвість! Бо в грізних уже вогнях, В зброї блискавок на нього Наступає Дія син, А також страшнії Кери, Що крок в крок підуть за ним. Блисла нам оце недавно Із сніжних Парнасу стін Вість: шукать усюди вбійці, Де, дводушник, криєсь він? Певно, мов бугай, блукає В диких скалах і лісах Та печерах, сам-самотній, Все в бігу, все на ногах. Нам насланий з преісподні Хоче вироку уйти; Та докіль живе він, мусить В собі все його нести. А страшні, страшенні речі Цей віщун нам проказав! Чи їм вірить, чи не вірить— Ще на певнім я не став. Раз надія, то знов сумнів Запирає річ мою. Бож ні здавна, ні тепер я Не чував, щоб на сім'ю 258
