Лабдакідів син Поліба Злії замисли носив. Так з якої б речі люту Лабдакіда смерть я мстив На Едіпі, не добувши Певних доказів яких? Зевс, Аполлон певне знають Геть всі скритки діл людських; Та чи знає ліпш від мене Все те земний ворожбит? В світі мудрість є на мудрість, А хто дужчий—побідить. Ні, ніколи на Едіпа Я не кину цю вину, Поки ясне, певне слово Не розсіє тьму страшну. Адже ж як та Сфінкс крилата На наш город надійшла, Він явивсь нам мудрим другом, Вирятував нас від зла; Тож винить його в злочинстві— Безсердечність би була. ЯВА ШОСТА. К р е о н, Хор. К р е о н. Міщани, чую, що наш цар Едіп Тяжкі на мене звалює провини! Я не втерпів, являюсь тут. Бо коли В теперішнім нещастю він міркує, Що в слові або в ділі через мене Якусь поносить шкоду, то я й жить Не хочу довше, ганьбою окритий, Бож не мала для мене шкода йде 259
