Ця сторінка ще не вичитана
З такого слова, ні, безмірна шкода. Як злим окликне мя ввесь город, ви І всі приятелі. Хор. Е, ганьба та Не з розмислом чень вирвалась йому, Лиш з гніву вибухла. К р е о н. Та як же це Тут виявилось, що віщун збрехав Через мою підмову? Хор. Цар так мовив, А на якій підставі, я не знаю. К р е о н. І чи так з смілим видом, з чистим серцем На мене кинув цю неславу він? Хор. Не знаю. Царських діл судить не мислю. Та ось і сам з палати він виходить. ЯВА СЬОМА. Ті самі і Є д І п. Е Д І П. Га! Ось ти туті Як смів ти тут явитись? Чи так безвстидний вид твій, що приходиш В мої пороги, ти убійця явний Покійного царя, й моєї власти Відкритий рабівник? Скажи, ЇЙ богу, 260
