Чи ти, задумуючи це, вважав Мене безумним, чи таким вже трусом? Чи думав ти, що коромол твоїх Не взнаю, а дізнавшись, плазом пущу? Та й чи ж не глупий е твій плян—сягати Без грошей, без прихильників по трон, Котрий лиш грішми, людом здобувавсь? К р е о н. Чи знаєш що? На те, що ти сказав, Послухай відповідь, а внавши все, суди. Е д і п. Ти на слова мистець, я ж злий слухач, Відкривши, що ти лютий ворог мій. К р е о н. Про це якраз мя вислухай вперед. Е д і п. Про це якраз мовчи, як маєш честь. К р е о н. Як мислиш, що упертість та безумна Є дуже добра річ, то грубо блудиш. Е д і п. Як мислиш, що злий замисл против рідних Минесь тобі безкарно, тяжко блудиш. К р е о н. З тим словом згожуюсь, та лиш скажи, Яку зневагу ти зазнав від мене? Е д і п. Чи радив чи не радив ти мені Послать за тим славутним віщуном? 261
