Ця сторінка ще не вичитана
Хто друга щирого збувавсь, той Все одно що життя б збувавсь, котре Над все кохає. Та з часом ти ясно Пізнаєш це, бо тільки час покаже, Хто йшов по правді; злого ж чоловіка В одному дні наскрізь пізнати можеш. Хор. Він добре мовить, царю! Стережись Упадку! Хто на все рішаєсь швидко, Той швидко впаде. Е д і п. А як коромольник Швидкий на мене тайком настає, То швидко й я оборонятись мушу. Бо як спокійно ждатиму, він зробить Своє і я нічого вже не вдію. К р е о н. Що ж думаєш? Прогнать мене із краю. Е д і п. Ні! Згинуть мусиш, не втекти мені. К р е о н. Скажи вперед, за що твій гнів на мене? Е д і п. Ще мало я сказав? Ти ще не віриш? К р е о н. Ти без ума, здаєсь! Е д і п. Не бійсь, для себе Я при умі! 265
