Ця сторінка ще не вичитана
К р е о н. Будь при умі й для мене. Е Д І П. Ти зраду здумав! К р е о н. А як це неправда? Е д і п. То все одно, ти мусиш слухать. К р е о н. Ні! Злих владкиків не слухаю. Е д і п. Міщани! Чи чуєте? К р е о н. Не бійся, чують все, Не тільки те, що ти один говориш. Хор. Спокій, панове! Ось в сам час із дому Иокаста йде. Враз з нею сварку цю Залагодіть, що вибухла між вами. ЯВА ВОСЬМА. Ті самі і Иокаста. Иокаста. Чого, нещасні, нерозважно сварку Ви підняли? Не встидно вам в такім Нещастю всього краю ще й самим 266
